Макаренко А.С.

Дослідник-практик: 1888 р., 1 (13) березня – А.С.Макаренко народився в м. Білопілля Сумського повіту Харківської губернії в родині робітника, старшого маляра Білопільського залізничного депо Харківської залізниці. Батько – Семен Григорович, мати – Тетяна Михайлівна, уроджена Дергачова.

1904 р., червень – закінчив на "відмінно" міське чотирикласне училище (за положенням 1872 р., це було училище з 6-річним курсом навчання) у м. Кременчуці Полтавської губернії.

1904 р., серпень – А.С.Макаренко стає слухачем однорічних педагогічних курсів при Кременчуцькому міському училищі, що мали на меті підготовку викладачів початкової школи.

1917 р., 15 червня – закінчує Полтавський учительський інститут із золотою медаллю, і стає вчителем Полтавського Вищого початкового училища, в якому він пропрацював до кінця 1917 р.

1935 р., вересень – А.С.Макаренко закінчує роботу над рукописом «Педагогічної поеми». У листі до О.М.Горького пише: «Сьогодні авіапоштою вислав Вам третю частину «Педагогічної поеми». Не знаю, звичайно, якою вона вийшла, але писав її з великим хвилюванням».

1939 р., 1 квітня – Антон Семенович Макаренко раптово помер на ст. Голіцино Білорусько-Балтійської залізниці у вагоні приміського поїзда. Він помер від тяжкої хвороби серця у віці 51 року. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі.

Учитель-практик: Антон Семенович розробив і на практиці блискуче використав принцип паралельного впливу на особистість через колектив. Антон Семенович вперше науково розробив методику виховання в дитячому колективі розглянув такі питання, як:

• будова колективу;
• взаємини в колективі;
• педагогічна вимога, дисципліна, заохочення і покарання;
• моральне і трудове виховання;
• стиль роботи;
• самоврядування, традиції;
• індивідуальний підхід до дітей.

Однією з рис демократичного виховного процесу А. С. Макаренко вважав самоврядування, без якого не мислив розвиток дитячого колективу, дитячого управління. І воно існувало в комуні не на папері. Ніхто не міг скасувати рішення загальних зборів. Саме воно визначало життя, працю, побут, дозвілля, відпочинок всього колективу, а іноді і долю однієї людини. «Я прийняв рішення – я відповідаю» – ось це переживання відповідальності творило дива, хоча виховувалося з величезною працею.

Науковець: А. С. Макаренко розробив струнку педагогічну систему, методологічною основою якої є педагогічна логіка, що трактує педагогіку як «насамперед практично доцільну науку». Такий підхід означає необхідність виявлення закономірної відповідності між цілями, засобами і результатами виховання. Вузловий пункт теорії Макаренко – теза паралельної дії, тобто органічної єдності виховання і життя суспільства, колективу та особистості. При паралельній дії забезпечуються «свобода і самопочуття вихованця», який виступає творцем, а не об'єктом педагогічного впливу. Квінтесенцією методики системи виховання, за Макаренком, є ідея виховного колективу. Суть цієї ідеї полягає в необхідності формування єдиного трудового колективу педагогів та вихованців, життєдіяльність якого служить живильним середовищем для розвитку особистості та індивідуальності. Макаренко сповідував ідею виховання самостійного і діяльного члена суспільства. Антон Семенович розробив і на практиці блискуче використав принцип паралельного впливу на особистість через колектив.

Батьки дитини: Ідеї А. С. Макаренка щодо виховання особистості не втрачають своєї актуальності і сьогодні. У сімейному вихованні дуже доречно використовувати його ідеї стосовно визначної ролі особистого прикладу батьків. Адже саме поведінка батька та матері, їх ставлення до оточуючого, їх участь у громадському житті є тим зразком, що буде засвоювати дитина. Це і стало основними положеннями прекрасної художньо-публіцистичної «Книги для батьків», яка має стати незамінною для родини, де люблять, поважають дитину і прагнуть виховати справжню особистість, гідного громадянина своєї держави.